Са́танів — селище міського типу Городоцького району Хмельницької області (Україна). Населення — 2 609 мешканців (перепис 2001), 2 413 мешканців (2011).

Перша згадка про Сатанів датується 1404 роком. Проте розвиток міста постійно гальмувався через регулярні напади татар. Які спустошували усе, де бували. Тому для захисту від бусурманів власники міста звели замок.Та набіги татар від цього не припинилися.

Замок був зведений в ХІV столітті на височезному березі ріки Збруч. У ХV ст. відбулася його цілковита реконструкція, яку часто історики називають датою будівництва. Через сто років замок зазнав ще одної масштабної перебудова, внаслідок чого став п’ятикутним з п’ятигранними баштами.

Найбільша загроза для фортеці настала у ХХ ст. Тоді влада міста Сатанова вирішила, що замок загрожує людському життю і його потрібно зруйнувати. Проте небайдужі до історичних будівель люди домоглися скасувати цього рішення.

Селище розташоване на лівому березі річки Збруч, на території Національного природного парку «Подільські Товтри». На правому березі Збруча сусідом Сатанова є село Калагарівка Гусятинського району Тернопільської області.

Біля Сатанова розташоване Збручанське родовище мінеральних вод.

Селище міського типу Сатанів займає центральне положення в курортній місцевості і є місцем розселення обслуговуючого персоналу курорту, центром трудового тяготіння, культурно-побутового обслуговування цілої групи сільських населених пунктів: з півночі — Сатанівка, Юринці, Покровка, зі сходу — Кам'янка, Спасівка, з півдня — Сатанівська Слобідка, Кринцілів.

Поверхня місцевості, де розташувався Сатанів, погорбова, розчленована ярами та балками. Долина Збруча в межах Сатанова каньйоноподібна. Площа зелених насаджень становить 57,7 га.

Назва міста походить, за твердженням істориків, від слова «Сат» — велике село. За іншою версією — від римського «Sat an non». Археологічні знахідки (багато давньоримських монет та інших речей) дають підстави стверджувати, що місто засноване ще римлянами. За легендою, римський легіон, часів імператора Траяна, під проводом центуріона Тонілія в 105 році нашої ери проходив на північ від Дністра. На високому березі невідомої річки полководець звернувся до своїх легіонерів «Сат ау нон?» («зупинимось, чи підемо далі»). «Сат!» — одноголосно вигукнуло стомлене військо. З тієї пори виникло тут поселення, яке назвали Сатанів. 

До пам'яток архітектури національного значення належать:

·        Синагога  (Базарна площа). Сьогодні синагога, закладена в XV столітті, перебуває в критичному стані; .

·        Сатанівськй замок, XIV—XVI століття;

·        Міська брама, XV—XVI століття;

·        Свято-Троїцький монастир, XVI—XVIII століття (Сатанівська Слобідка):

·                   Троїцька церква, перша половина XVI століття;

·                   Дзвіниця та келії, перша половина XVII століття;

·                   В'їзна брама, XVIII століття.

До пам'яток архітектури місцевого значення належать:

·        Комплекс споруд цукрового заводу (кінець XIX століття);

·        Будинок цукрозаводчиці (кінець XIX століття);

·        Корпуси лікарні (1910 рік);

·        Комплекс споруд школи (1926—1937 роки);

·        Некрополь — єврейський цвинтар, що має поховання, починаючи з XVI століття;

·        Водяний млин (XIX століття).

Скульптура скорботного Ісуса в Сатанові — найдавніший в Україні пам`ятник, присвячений визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

У Сатанові є невеликий ландшафний парк «Сатанівська перлина», який тягнеться понад Збручем. 20 серпня 1996 року Указом Президента України його оголошено парком-пам'ятокою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Поблизу Сатанова розкинувся ботанічний заказник Сатанівська дача.

1 липня 1921  року в Тернополі український письменник Клим Поліщук написав оповідання «Скарби віків», дія якого відбувається в Сатанові та розповідає про міфічні скарби Сатанівського замку. 6 липня 1922 року оповідання було опубліковано в газеті «Свобода» в США.

1992 року санаторій «Товтри», що в Сатанові, відвідав поет-гуморист Василь Іванович Кравчук. Написав «Притчу про Сатанів».

Марія Дем'янюк із Хмельницького вірш «Спогади про Товтри» розпочала такими поетичними рядками про Сатанів:

Сатанів смарагдовим сатином

дивиться озерними очима .

Ігор Байдак присвятив Сатанову такі рядки :

Де меандри виписує Збруч,

Де цілюща вода Медоборів,

Древній Сатанів дивиться з круч

На подільські безкраї простори…